"Пошук залежностi метеоумов вiд затемнень". Мiжнародна програма

Печать
PDF

На початку існування цивілізації, коли людина вперше почала розмірковувати над питанням взаємозв’язку космосу і земного життя, склалося тверде уявлення, що усе, що відбувається на Землі, керується космічними силами. У різних народів існували цілі системи небесних ознак, передбачувавших ті чи інші важливі події на Землі. Ці уявлення відображалися у міфах, в релігійних та астрологічних вченнях. Наприклад, вважалося, що сонячні чи місячні затемнення – це на велику невдачу.

 

Одначе, під час накопичення досвіду, винаходу знарядь праці, виникнення ремесел, люди все більш відособлювались і вже по іншому дивились на світ. Так складалися антропоцентричні погляди, уявлялось, що людина – найбільша ціль розвитку усього живого. Цій ідеї повністю відповідало створення геоцентричного вчення. Де центром всесвіту вважалась Земля. Але все ж ідея космізму (ідея космічної зумовленості земних подій) залишається популярною.

 

Наука Нового часу значно поширила знання людини про всесвіт. Зараз концепція зовнішніх впливів стала здаватися багатьом вченим не тільки не привабливою, але й псевдонауковою. Головною причиною такої різкої зміни світогляду були, одначе, не самі нові знання, а навпаки - їх недостатність. Потребувалося достатньо часу накопичення фактів, щоб довести: наша планета не ізольована від впливу космосу.

Отже, ще у 2000 році було вирішено провести дослідження з метою встановлення залежності метеорологічних параметрів від затемнень. Були розроблені методи проведення дослідження. За ними, спільно з морською гідрометеорологічною станцією “Бердянськ” проводився пошук взаємозв’язку. І, на закінчення, вони були обробленні і за результатами обробки були зроблені висновки про наявність чи відсутність вищезгаданої залежності.

Наведемо скорочений опис методики встановлення залежності метеоумов від затемнень.
Кажучи про залежність метеоумов від затемнень, необхідно привести і сам графік, що описує хід затемнення. Такий графік можна отримати шляхом:
1) Практичних вимірювань.
2) Теоретичних розрахунків.

Як на мене, то зручніше отримати криву затемнення шляхом теоретичних розрахунків, тим паче, що мета дослідження дозволяє це зробити – нам не потрібна точна фотометрична крива затемнення. Необхідно зазначити, що характер зміни блиску для однакового типу затемнення (навіть у різні дати) буде цілком однаковий. Отже, отримавши графік ходу затемнення для певного типу його можна використовувати для будь-яких дат.

мал.1

Пошук вівся шляхом зіставлення графіку ходу затемнення із графіком зміни метеоумов. Один з таких графіків ходу затемнення наведено нижче. Якщо залежність існує, то графік зміни значень метеоумов від часу і графік ходу затемнення будуть мати схожу форму. У випадку прямопропорційної залежності форма буде такою ж. У випадку оберненопропорційної залежності форма графіку зміни метеоумов буде дзеркальною у порівнянні із формою графіку ходу затемнення.

Необхідно зазначити, що вимірювання метеоумов необхідно робити з інтервалом, що становить не більше ніж одну годину. Звісно, що можна при дослідженні використовувати і менший інтервал, але це має сенс лише при детальному дослідженні лише окремих ефектів.

Для отримання даних про метеоумови, що необхідні при вивченні залежності, ми звернулися до Бердянської Гідрометеорологічної Станції, де і були проведені спостереження. Мною були зіставленні ці спостереження з графіком метеоумов і таким чином встановлена залежність метеоумов від затемнень.

Коли проводиш певне дослідження цікаво, навіть необхідно звернутися і до результатів вже проведених досліджень і порівняти отримані результати. В мережі Інтернет мені довелося знайти такий матеріал.

Ось такий випадок із зарубіжним астрономом друкувався в американському бюлетені спостерігачів покриттів "Occultation Newsletter".

«Під час сонячних затемнень змінюється температура повітря. В наслідок чого, піднімається вітер. Може бути невеликий вітерець, але іноді піднімається ураган...
Кільцеподібне затемнення Сонця 10 травня 1994 року, США.
Лист спостерігача Тома Браєна до Девида Данхема: "Було абсолютно безхмарно і безвітряно, погода заслуговувала найвищої оцінки. Я приготував інструменти, з наведенням інструмента не одразу усе виходило, фільтр не закріплювався, але я справився. За 10 хвилин до повної кільце подібності раптом подув сильний вітер, швидкість якого досягала 30 метрів у секунду, піднявся пил, пісок забивав очі й оптику, деякі інструменти впали на землю, а мені довелося шукати укриття. Вибач Девид, але результатів немає».

Нажаль нам не вдалося з’ясувати усі бібліографічні данні цього видання, тобто нам невідомий ні номер випуску, ні сторінка де це вказується. Нажаль автор нам не вказує, на основі яких даних він зробив висновок: «Під час сонячних затемнень змінюється температура повітря. В наслідок чого, піднімається вітер. Може бути невеликий вітерець, але іноді піднімається ураган...». Проте це непоганий натяк на існування залежності метеоумов від затемнень, у даному випадку від сонячних затемнень.

Я не буду у статті наводити детальний опис пошуку залежності метеорологічних параметрів від затемнень, але зазначу, що пошук проводився на прикладі таких затемнень:
· 9 січня 2001 року (місячне повне)
· 30 грудня 2001 року (місячне півтіньове)
· 26 травня 2002 року (місячне півтіньове)
· 10 червня 2002 року (кільцеподібне сонячне)
· 25 червня 2002 року (півтіньове місячне)
· 20 листопада 2002 року (півтіньове місячне)
· 4 грудня 2002 року (повне сонячне)

Залежність метеоумов від затемнень була встановлена під час усіх перелікованих вище затемнень.
Наводимо приклад одного з отриманих графіків зміни метеоумов для ілюстрації залежності (мал. 2).
Це графік зміни швидкості вітру під час місячного затемнення 30 грудня 2002 року (на території України не спостерігалось).

мал.2

У цьому графіку по вертикальній осі відкладені значення швидкості вітру [м/с], а по горизонтальній – значення порядкового номеру вимірювання. Залежність оберненопропорційна.
Схожі результати були отримані і під час інших затемнень. Тобто можна сказати, що залежність метеоумов від затемнень встановлена.

Щоб вичленити вплив саме затемнень на такі нестабільні фактори, як тиск, вологість, швидкість вітру, необхідно провести контрольні вимірювання. Такі вимірювання необхідно проводити у дні нового та повного місяця, але саме тоді, коли затемнення не відбувається.

Для контрольних вимірювань було обрано три повні і три нових місяця: 22/23 серпня 2002(п), 7 вересня 2002 (м), 21/22 вересня 2002 (п), 6 жовтня 2002 (м), 21 жовтня 2002 (п), 5 листопада 2002 (м).
Аналіз результатів контрольних вимірювань показав, що характерних змін метеоумов під час звичайної повні або нового місяця не спостерігається. Саме тому графіки зміни метеоумов у дати контрольних вимірювань ми не наводимо тут, так як вважаємо їх зайвими. Отже, ми можемо зробити висновок, що характерні зміни метеоумов спостерігаються лише під час затемнень. Це ще раз доводить коректність обраної теми “пошук залежності метеоумов від затемнень”(а не від конфігурацій Сонця і Місяця).

Чим можна пояснити те, що під час звичайних повень та молодиків не спостерігається характерних змін метеоумов? На думку автора, це пояснюється тим, що саме під час затемнень (а не просто повень чи молодиків) Сонце, Місяць і Земля розташовуються на одній лінії. Але такого не спостерігається під час звичайних повень або молодиків. Робимо висновок, що залежність метеоумов від затемнень є дуже хибка. Нагадаю, що навіть під час затемнень, що не спостерігаються на території, де проводяться вимірювання, залежність не дуже виразна. На думку автора, вищенаведені думки вдало пояснюють усі отримані результати. Але все ж таки необхідно приділити значну увагу вирішенню питання причини існування досліджуваної залежності і роз’яснення цих процесів з точки зору фізики.

На підставі усіх проведених вимірювань, експериментів та дослідів, можу зробити такі висновки.
Якщо затемнення не спостерігається на території, де проводяться вимірювання, то залежність метеоумов від затемнень буде вельми невиразною (але все ж таки залежність буде). Такого висновку ми дійшли аналізуючи та порівнюючи результати пошуку залежності.
Дані про метеоумови бажано брати з інтервалом, що приблизно становить 1 годину. Особливу увагу необхідно приділити змінам метеоумов під час максимуму затемнення.
Данні про метеоумови необхідно брати на протязі такого інтервалу часу: починаючи з моменту за 24 години до максимуму затемнення і закінчуючи 24 годинами після максимуму.
В цілому залежність вважаю встановленою.

Але на цьому дослідження не завершується. Навпаки, воно тільки розпочинається.
Планується надалі за допомогою різних метеорологічних закладів, що розміщується в інших точках нашої планети, простежити за особливостями досліджуваної залежності у різних географічних пунктах.
Також буде звернено увагу на роз’яснення та дослідження механізму впливу затемнень на метеоумови, що є, на мою думку, найважливішим питанням в цій темі.
Буде вестись робота по темі можливості опису даної залежності мовою математики, тобто розробкою математичного апарату для прогнозування поведінки метеоумов під час затемнень.
Вже зараз розпочата співпраця з деякими волонтерами для вирішення деяких дослідницьких задач. Необхідно відзначити дуже активного волонтера з Росії – Цимерінова Є.Ю. Він є координатором проекту “пошук взаємозв’язку метеоумов від затемнень” у Росії. Вже вирішено проводити усі подалі спостереження (найближче затемнення буде 16 травня) паралельно. Потім порівнювати та аналізувати отримані результати.

Під час написання статті вдалося знайти ще декілька метеостанцій-волонтерів. Отже, на цей час вирішено, що метеорологічні спостереження під час затемнень будуть проводитись у таких населених пунктах:

Україна: Бердянськ, Ковель, Полтава.

Росія: Москва, Санкт-Петербург, Ульянівськ.

Естонія: Талін.

 

Можливо, також спостереження будуть проводитись у м. Севастополі. Ведуться переговори і з іншими станціями.

Отже, тепер можна проводити моніторинг зміни метеоумов під час затемнень одразу у різних точках нашої земної кулі і, порівнюючи отримані результати, робити належні висновки. А проект пошуку взаємозв’язку від затемнень можна назвати міжнародним.

Закликаю усіх, кого зацікавила ця тема, до співпраці. Якщо в Вас виникли деякі запитання, пропозиції, якщо Ви бажаєте приєднатися та зробити внесок у Астрономію та метеорологію, якщо бажаєте з’ясувати програму дослідження та ін., то звертайтесь:

На Україні:
Головін Олександр Володимирович
вул. Комунарів 63-39,
м. Бердянськ, Запорізька обл.
71118

тел.: 8-(06153)-352-20
факс: 8-(06153)-254-66
E-mail: fff(0)gobius.com

В Росії:
Цимерінов Єгор Юрієвич
Новоясеневський пр-кт 13/1 кв. 553
м. Москва, Росія,
117558

тел.: (095) 929-12-15

E-mail: giorgeus(0)orc.ru

Розроблено методичні рекомендації для спостерігачів метеоумов під час затемнень. Вони висилаються кожному новому учаснику для приведення усіх спостережень в єдину систему, що значно полегшує обробку. Також розроблена система бланків звіту про спостереження та багато інших матеріалів. Отже, кожний новий спостерігач отримує так званий “перший пакет матеріалів” для участі у програмі.
У найближчому часі буде створено сайт присвячений дослідженням з даної тематики, на якому будуть оприлюднені усі матеріали стосовно пошуку залежності метеоумов від затемнень: доповіді, статті, листи, проекти, новини, спостереження та ін.

Користуючись випадком, хочу висловити величезну подяку колективу Бердянської Гідрометеорологічної станції, і персонально її директору – Стулень Світлані Миколаївні. Також дуже вдячний Цимерінову Єгору Юрієвичу, Шадріній Вікторії Валеріївні, Назарову Сергію і багатьом іншим, хто зробив неоцінимий внесок в це дослідження. Без цих людей навряд чи можна було б провести його.

Таким чином, тепер ми не можемо уявити нашу Землю як зручний космічний корабель, який захищає нас від усього, що відбувається у космосі. Навпаки, Земля знаходиться під величезним впливом космосу. І доказом цього є дане дослідження.

 

Також для наочності наводжу знімки інструментів, за допомогою яких проводились метеорологічні вимірювання параметрів, метеорологічної площадки гідрометеостанції “Бердянськ”.

Площадка гідрометео-станції “Бердянськ”.
Саме тут виконувались агрометеорологічні спостереження, що застосовані у роботі

 

Барометр станціонний чашечний ртутний №55

 

Знімок психрометричної будки.
Тут вимірюється вологість та температура повітря.

 

Анерумбометр М-53М1 (анерумбометр №874)

 

Використана література:

1. “Occultation Newsletter”
2. Астрономический календарь на 2002 год", Одесса, "Астропринт", 2001 год
3. Атлас облаков, Ленинград, гидрометиздат 1978 г.
4. Книга для записи метеорологических наблюдений КМ-1 за 2001 год
5. Книга для записи метеорологических наблюдений КМ-1 за 2002 год
6. Наставление гидрометеорологическим станциям и постам. Выпуск 3, часть 1. Ленинград, гидрометиздат 1985 г.
7. Сборник вспомогательных метеорологических таблиц
8. Энциклопедия для детей, том 8 "Астрономия", Москва, "Аванта+", 1999 год
9. Сайт http:\\www.mrEclipse.com
10. Сайт http:\\www.astronomy.ru

 

Головін Олександр
учень 9-А класу ЗОШ №16
м. Бердянська, Запорізької обл.
26 квітня 2003 року

Чат

Последнее сообщение: 6 лет, 5 мес. назад
  • admin : тестовое сообщение

Только зарегистрированные пользователи могут оставлять сообщения

Посетители


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня69
mod_vvisit_counterВчера78
mod_vvisit_counterЗа неделю435
mod_vvisit_counterЗа прошл.неделю613
mod_vvisit_counterЗа месяц1688
mod_vvisit_counterЗа прошл.месяц2275
mod_vvisit_counterВсего400721

Сейчас на сайте: 4
Ваш IP: 54.224.202.184
,
Сегодня: Сент. 22, 2017

Сейчас на сайте

Никого