Галiлей бачив Нептун?!

Печать
PDF

Ще за 234 роки до відкриття Нептуна Галілей спостерігав у свій невеликий телескоп Юпітер та його супутники. Але під час цих спостережень Галілео Галілей, сам того не знаючи, замалював і Нептун, вважаючи його зорею! Про те, як Нептун міг стати ще одним пунктом у списку численних відкриттів цього талановитого астронома й піде мова в цій статті.

Так, бачив, але не побачив. Нещодавно, продивляючись деякі сайти в мережі Інтернет, я зацікавився тим фактом, що насправді Нептун міг бути відкритим значно раніше, ніж це зробив у 1846 році Галле за розрахунками Левер’є. Виявляється, що першовідкривачем Нептуна міг бути Галілео Галілей!

Це мене дуже зацікавило, і вирішив знайти більше інформації з цього питання. В основному вся знайдена мною інформація була англійською мовою. Тому, сподіваюся, скромні результати мого пошуку будуть цікаві не тільки мені, а й деяким читачам “Нашого Неба”.

Великий італійський астроном Галілео Галілей, спостерігаючи Юпітер та систему його супутників, 28 грудня 1612 року, відмітив на замальовці й Нептун, блиск якого на той момент становив приблизно 8 зоряної величини. Бідний Галілео був такий близький до відкриття нової планети… Навіть через місяць, а саме 27 січня 1613 року, він зафіксував на замальовці дві зорі, які потрапили в поле зору телескопа вченого, але одна з них була зорею сьомої зоряної величини (SAO 119234), а ось друга “зоря” виявилася Нептуном. До того ж, Нептун був зафіксований і наступної ночі, і в інші дні. Але Галілео продовжував вважати його зорею.

У статті астронома обсерваторії Маунт Паломар Charles T. Kowal та історика Stillman Drake університету в Торонто, Канада, наводяться такі слова Галілея:
“…Трохи далі були розташовані на одній лінії дві зорі. Вони також спостерігалися мною минулої ночі, але мені чомусь здається, що вони були трохи далі одна від одної…”
(Переклад з італійської на англійську – Stillman Drake, університет в Торонто, Канада).

Ці слова Галілея у примітках журналу спостережень вказують нам на те, що астроном на той час просто не міг пояснити, чому об’єкт, схожий на зорю, рухається відносно іншої зорі. Якби в об’єкта був диск, тоді все зрозуміло: це планета та й годі. А так це ж “зоря”!..

До речі, Галілей був не останнім серед тих, хто спостерігав Нептун, вважаючи його зорею. Планету Нептун реально “спостерігав” Джон Флемстид у 1690 р., але помилково прийняв її за зірку, положення якої він зафіксував у своєму каталозі зірок. Такої ж помилки припускалися й інші, наприклад, Лаланд (1732-1807), французький астроном, який здебільшого займався вивченням положень планет. Таблиці положень планет, зіставлені Лаландом, були дуже популярні в 19 ст. Він “спостерігав” Нептун 8 та 10 травня 1795 року. У журналі спостережень також зафіксував його як зорю.

Ось таку замальовку зробив Галілео 28 грудня 1612 року. У своєму журналі спостережень він зазначив, що відстань до “зорі”, яка насправді була Нептуном, дорівнювала приблизно 24 радіусам Юпітера.

 

Більш того, усім відомий Джон Гершель 14 липня 1830 року бачив Нептун, свято вірячи при цьому, що це звичайнісінька зоря.

Ван Ламонт (1803-1879), астроном, що народився в Шотландії, але більшу частину свого життя провів у Мюнхені (Німеччина), відомий своїми дослідженнями орбіт супутників Сатурна та Урана. Він також відкрив періодичну флуктуацію магнітного поля Землі. Під час спостережень Ламонт тричі фіксував Нептун: 25 жовтня 1845 року, а також 7 й 11 вересня 1846 року, свято вірячи при цьому, що це звичайнісінька зоря. Оскільки Ламонт був досвідченим спостерігачем, він помітив зміщення об’єкту відносно інших зір й почав здогадуватися, що, можливо, ота сама “зоря” є планетою…

Як мінімум 10 разів астрономи бачили Нептун! І як мінімум 10 разів Нептун міг бути відкритим! Але жодне з цих або інших випадкових спостережень не призвело до справжнього відкриття Нептуна. Всього через декілька днів після згаданих тут спостережень Ламонта, а саме 23 вересня 1846 року, Левер’є відправив листа астроному Берлінської обсерваторії Йоганну Галле з проханням розшукати невідому планету у розрахованій Левер’є області. Галле знайшов її, але це вже інша історія.


Використана література:
1. Наше Небо, №2 (березень-квітень 2003)
2. Sky & Telescope, November, 1980
3. Sky & Telescope, March, 1999
4. S. Drake and C. T. Kowal, Galileo's sighting of Neptune, Scientific American 243 (6) (1980) 52-59
5. Сайт http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk
6. Сайт http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk

Головін Олександр

Чат

Последнее сообщение: 6 лет, 5 мес. назад
  • admin : тестовое сообщение

Только зарегистрированные пользователи могут оставлять сообщения

Посетители


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня69
mod_vvisit_counterВчера78
mod_vvisit_counterЗа неделю435
mod_vvisit_counterЗа прошл.неделю613
mod_vvisit_counterЗа месяц1688
mod_vvisit_counterЗа прошл.месяц2275
mod_vvisit_counterВсего400721

Сейчас на сайте: 4
Ваш IP: 54.224.202.184
,
Сегодня: Сент. 22, 2017

Сейчас на сайте

Никого